Алея Надії – місце, де чекають…

Сьогодні у Березанській громаді відкрили Алею Надії – особливе місце, створене для того, щоб бути поруч із родинами наших військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

На Алеї розміщено світлини 30 наших земляків.

Тридцять облич.

Тридцять історій.

Тридцять родин, для яких час ніби зупинився в одному-єдиному очікуванні – дочекатися свого.

За кожною світлиною – людина. Син, чоловік, батько, брат, онук. Той, кого люблять, про кого щодня думають і кого продовжують чекати.

Бо зникнення – це не крапка. Полон – це не кінець. Поки немає звістки, живе НАДІЯ.

Відкриття Алеї розпочалося з виконання Державного Гімну України та освячення стели священнослужителем Романом, настоятелем храму на честь святого великомученика Юрія Переможця.

Розділити цей важливий і надзвичайно хвилюючий момент із родинами завітали представники Броварська Рда, представники муніципалітету громади, родини військовослужбовців та жителі Березанщини.

Зі словами підтримки до родин звернулися голова Броварської районної державної адміністрації Віталій Бігун та секретар Березанської міської ради Сергій Гура. Вони висловили солідарність із сім’ями військовополонених та зниклих безвісти, наголосивши, що громада не залишає ці родини наодинці з їхнім болем і очікуванням.

Алея Надії – це не просто світлини.

Це наша спільна пам’ять.

Це голос родин, які не припиняють шукати.

Це нагадування всім нам, що за кожним прізвищем стоїть чиєсь життя, любов і родина.

І головне – це місце, де щодня звучить без слів: «Ми чекаємо. Ми віримо. Ми не забули».

Нехай кожен, хто проходить цією Алеєю, зупиниться хоча б на мить. Подивиться в очі наших земляків. Відчує біль їхніх родин. І зрозуміє, наскільки важливо сьогодні бути поруч.

Ми будемо говорити про них.

Будемо пам’ятати.

Будемо підтримувати їхні родини.

І будемо чекати.

До останньої звістки. До останнього кроку назустріч. До повернення додому.

Надія живе доти, доки ми чекаємо.

Березанська громада чекає своїх ГЕРОЇВ.

30 світлин. 30 історій. 30 родин, які щодня живуть надією на зустріч.

Ми пам’ятаємо! Ми віримо! Ми чекаємо!